Вісник Астрономічної школи, 2004, том 5, № 1-2, с. 229–235

https://doi.org/10.18372/2411-6602.05.1229
Завантажити PDF
УДК 524.8

Моделі джерела в гравітаційно-лінзовій системі Q2237+0305 та події з великим підсиленням

Федорова Е.В., Александров А.Н., Жданов В.И.

Астрономическая обсерватория Киевского национального университета имени Тараса Шевченко

Реферат

Проаналізовано достовірність визначення характеристик розподілу яскравості джерела випромінювання у гравітаційно-лінзовій системі Q2237+030 по кривим блиску зображень, отриманих групами OGLE і GLITP при спостереженнях подій із значним підсиленням. Отримано оцінки параметрів джерела при мінімально можливому інтервалі даних в околі подій для гаусівської та степеневої моделей джерела, а також для акреційного диску Шакури–Сюняєва. В рамках цих моделей спостережні дані узгоджуються із гіпотезою про перетин регулярної точки каустики, але не дозволяють зробити вибір між різними моделями, що впливає на оцінку радіуса джерела.

Ключові слова:

Перелік посилань

  1. Александров О.М., Жданов В.I., Федорова О.В. // Вiсник Київ. ун-ту. Астрономiя. — 2003. — 39–40. — С. 58–66.
  2. Богданов М.Б., Черепащук А.М. // Астрон. журн. — 2002. — 79. — С. 693–701.
  3. Жданов В.И., Салата С.А., Федорова Е.В. // Письма в Астрон. журн. — 2001. — 27. — С. 659–666.
  4. Захаров А.Ф., Гравитационные линзы и микролинзы. — М.: Янус–K, 1997.
  5. Шаляпин В.Н. // Письма в Астрон. журн. — 2001. — 27. — С. 180–186.
  6. Alcalde D., Mediavilla E., Moreau O. et al. // Astrophys. J. — 2002. — 572. — P. 729–744. https://doi.org/10.1086/340343
  7. Chang K., Refsdal S. // Astron. Astrophys. — 1984.– 132. — P.168.
  8. Fedorova E.V., Zhdanov V.I., Alexandrov A.N. // J. Phys. Studies. — 2002. — 6. — P. 465–468.
  9. Fluke C.J., Webster R.L. // MNRAS. — 1999. — 302. — P. 68–74. https://doi.org/10.1046/j.1365-8711.1999.02109.x
  10. Gaudi B.S., Petters A.O. // Astrophys. J. — 2002. — 574. — P. 970–984. https://doi.org/10.1086/341063
  11. Goicoechea L.J., Alcalde D., Mediavilla E., Munoz J.A. // Astron. Astrophys. — 2003. — 397. — P. 517–525. https://doi.org/10.1051/0004-6361:20021535
  12. Grieger B., Kayser R., Refsdal S. // Astron. Astrophys. — 1988. — 194. — P. 54–64.
  13. Schneider P., Ehlers J., Falko E.E. Gravitational Lenses. — New York: Springer, 1992.
  14. Shakura N.I., Sunyaev R.A. // Astron. Astrophys. — 1973. — 24.– P.337.
  15. Shalyapin V.N., Goicoechea L.J., Alcalde D., et al. // Astrophys. J. — 2002. — 579. — P.127 – 135. https://doi.org/10.1086/342753
  16. Wozniak P.R., Udalski A., Szimansky M., et al., Astrophys. J. — 2000. — 540. — P. 65–67. https://doi.org/10.1086/312874
  17. Wyithe J.S., Webster R.L., Turner E.L. // MNRAS. — 1999. — 309. — P. 261–271. https://doi.org/10.1046/j.1365-8711.1999.02844.x
  18. Wyithe J.S., Webster R.L., Turner E.L., Mortlock D.J. // MNRAS. — 2000. — 315. — P. 62–68. https://doi.org/10.1046/j.1365-8711.2000.03361.x
  19. Wyithe J.S., Webster R.L., Turner E.L. // MNRAS. — 2000. — 318. — P. 762–768. https://doi.org/10.1046/j.1365-8711.2000.03748.x
  20. Yonehara A. // Astron. J. — 2001. — 548. — L127 – L130. https://doi.org/10.1086/319090

Завантажити PDF