Вісник Астрономічної школи, 2018, том 14, № 1, с. 23–29

https://doi.org/10.18372/2411-6602.14.03
Завантажити PDF
УДК 524.338.5:520.84

Змінність в лінії Нα у Ае зорі Хербіга HD 179218

Адигезалзаде А.Н.

Шемахінська астрофізична обсерваторія НАН Азербайджана, Шемаха, AZ 5626 Азербайджан

Реферат

Молоді зорі, в надрах яких ще не почались процеси термоядерного синтезу і які світять за рахунок триваючого гравітаційного стиснення, є одними з найбільш активно досліджуваних сьогодні об'єктів астрофізики. Це викликано тим, що вивчення природи фізичних процесів, що протікають в навколозоряних газопилових дисках, які оточують молоді зорі, і, особливо, в примежовій області між поверхнею зорі і диском, допомагає висвітлити такі маловивчені проблеми астрофізики, як природа зоряного магнетизму, фізичні механізми акреції та зоряного вітру, структура і динаміка внутрішніх областей акреційних дисків та ін. Як встановлено на даний час, молоді зорі, які ще не вийшли на Головну послідовність (ГП), оточені протяжними газопиловими оболонками. Їх можна виявити як непрямими методами за інфрачервоними випромінюванням їх пилу, так і прямими методами (прямі просторові зображення об'єктів, отримані в інфрачервоному, субміліметровому, міліметровому та радіодіапазонах). Речовина цих оболонок сформована із залишків батьківської газопилової хмари. В процесі еволюції основна частина оболонки утворює протопланетний диск, в якому потім відбувається процес формування планет, а решта речовини або здійснює акрецію на зорю, або розсіюється (зоряний вітер). Дослідження Ае/Ве зорь Хербіга, яке триває все чотири десятки років, показало, що вони дуже неоднорідні за своїми фотометричними та спектральними властивостями і фактично можуть бути розділені на декілька груп. В роботі наводяться результати спектральних спостережень зорі типу Ае/Ве Хербіга HD 179218. Виявлено два хвилеподібних цикли змін параметрів емісійної складової лінії Нα з характерним часом ∼40 днів. Перша хвиля змін є більш глибокою, ясніше виражені гілки зменшення та збільшення спектральних параметрів лінії. Одночасно в момент першого мінімуму в профілі емісійної лінії Нα спостерігається поява та зникнення додаткових синіх та червоних емісійних компонентів. Отримані результати дають підстави припустити подвійність системи. Досліджено зміну з часом еквівалентних ширин, променевих швидкостей та профілів спектральних ліній, які формуються в різних регіонах навколозоряного оточення у цих зірок. Показано, що найбільш активні зміни в спектрі спостерігаються в лініях водню Нα та Нβ та НеI λ5876Å. У решти емісійних ліній, наприклад, Si II λλ6347, 6371ÅÅ, [O I] λλ6300, 6363ÅÅ також спостерігається змінність, але в значно менших масштабах. У зорі MWC 614 вперше виявлено смуги міжзоряного походження DIB λλ5780 і 5797ÅÅ. Показано, що активні процеси, що відбуваються у навколозоряному околі, можуть поширюватись і в більш віддалені зовнішні частини навколозоряного диску.

Ключові слова: зорі: змінні: Ае/Ве Хербіга – навколозоряні диски, індивідуальні – HD 179218

Перелік посилань

  1. The P.S., De Winter D., Perez M.R. // Astron. and Astrophys. Suppl. Ser. – 1994. – Vol. 104. – P.315.
  2. Millan-Gabet R., Schloerb F.P., Traub W.A. // Astrophys. J. – 2001. – Vol. 546. – P.358. https://doi.org/10.1086/318239
  3. Pirzkal N., Spillar E.J., Dyck H.M. // Astrophys. J. – 1997. – Vol. 481. – P.392. https://doi.org/10.1086/304055
  4. Miroshnichenko A.S., Bjorkman K.S., Mulliss C.L., et al. // Publ. Astron. Soc.Pacif. – 1998. – Vol. 110. – P.883. https://doi.org/10.1086/316208
  5. Kozlova O.V. // Astrophysics. – 2004. – Vol. 47. – P.287. https://doi.org/10.1023/b:asys.0000040157.11939.6d
  6. Kozlova O.V., Alekseev I.Yu. // ASP Conf. Ser. – 2017. – Vol. 510. – P.153.
  7. Meeus G., Waters L.B.F.M., Bouwman J., et al. // Astronomy and Astrophysics. – 2001. – Vol. 365. – P.476. https://doi.org/10.1051/0004-6361:20000144
  8. Mendigutía I., Mora A., Montesinos B., et al. // Astronomy and Astrophysics. – 2012. – Vol. 543. – A59. https://doi.org/10.1051/0004-6361/201219110
  9. Wheelwright H.E., Oudmaijer R.D., Goodwin S.P. // Monthly Notices Royal Astron. Soc. – 2010. – Vol. 401. – P.1199. https://doi.org/10.1111/j.1365-2966.2009.15708.x
  10. Fedele D., van den Ancker M.E., Acke B., et al. // Astronomy and Astrophysics. – 2008. – Vol. 491. – P.809. https://doi.org/10.1051/0004-6361:200810126
  11. Hubrig S., Stelzer B., Schöller M., et al. // Astronomy and Astrophysics. – 2009. – Vol. 502. – P.283. https://doi.org/10.1051/0004-6361/200811533
  12. Ismailov N.Z., Bahaddinova G.R., Kalilov O.V., Mikailov Kh.M. // Astrophysical Bulletin. – 2013. – 68. – P.196. https://doi.org/10.1134/s1990341313020077
  13. Galazutdinov G.A. // Preprint of the Special Astrophysical Observatory. – 1992. – No. 92.
  14. Mendigutía I., Eiroa C., Montesinos B., et al. // Astronomy and Astrophysics. – 2011. – Vol. 529. – A34. https://doi.org/10.1051/0004-6361/201015821
  15. Mendigutía I., Oudmaijer R.D., Mourard D., Muzerolle J. // Monthly Notices Royal Astron. Soc. – 2017. – Vol. 464. – P.1984. https://doi.org/10.1093/mnras/stw2515
  16. Reipurth Bo, Pedrosa A., Lago M.T.V.T. // Astron. and Astrophys. Suppl. Ser. – 1996. – Vol. 120. – P.229. https://doi.org/10.1051/aas:1996286
  17. Bernacca P.L., Perinotto M. // Contr. Oss. Astrof. Padova in Asiago. – 1970. – Vol. 239. – P.1.
  18. Guimaraes M.M., Alencar S.H.P., Corradi W.J.B., Vieira S.L.A. // Astronomy and Astrophysics. – 2006. – Vol. 457. – P.581. https://doi.org/10.1051/0004-6361:20065005
  19. Dent W.R.F., Greaves J.S., Coulson I.M. // Monthly Notices Royal Astron. Soc. – 2005. – Vol. 359. – P.663. https://doi.org/10.1111/j.1365-2966.2005.08938.x
  20. Alecian E., Catala C., Wade G.A., et al. // Monthly Notices Royal Astron. Soc. – 2008. – Vol. 385. – P.391. https://doi.org/10.1111/j.1365-2966.2008.12842.x
  21. Leinert Ch., van Boekel R., Waters L.B.F.M., et al. // Astronomy and Astrophysics. – 2004. – Vol. 423. – P.537.

Завантажити PDF