Вісник Астрономічної школи, 2012, том 8, № 1, с. 6–12

https://doi.org/10.18372/2411-6602.08.1006
Завантажити PDF
УДК 524.3-333

Нові маси зір, розрахунок прямими методами

Бабенко М.О.1, Захожай В.А.2

1Херсонский государственный университет
2Харьковский национальный университет им. В.Н.Каразина

Реферат

Детально розглядаються прямі методи визначення мас зір, які засновані на аналізі подвійних і кратних систем. Наводяться теоретичні обґрунтування прямих методів, дається повне виведення формул для розрахунку маси на основі астрометричних і спектроскопічних даних, а також похибки їх визначення. Аналізуються результати розрахунку прямими методами мас 156 зірок, що входять до складу подвійних і кратних систем.

Ключові слова: физические свойства звезд; кратные звездные системы

Перелік посилань

  1. Бэттен А. Двойные и кратные звезды. – М.: Мир, 1976. – 324 с.
  2. Де Ягер К. Звезды наибольшей светимости. – М.: Мир, 1984. – 493 с.
  3. Дейч А.Н. Двойные звезды / В кн.: Курс астрофизики и звездной астрономии, т. ІІ. – М.: Физматгиз, 1962. – С.60–86.
  4. Захожай В.А. Массы ближайших звезд // Кинем. и физ. неб. тел. – 1994. – 10, № 2. – С.68–73.
  5. Захожай В.А. Статистические закономерности в звездных системах: Дисс. ... д-ра физ.-мат.наук. – Харьков: ХНУ им. В.Н. Каразина, 2007. – 317 с.
  6. Захожай В.А. Статистические свойства звезд и кратных систем в области 10 пк / В сб.: Астрономо-геодезические исследования: Близкие двойные и кратные звезды. – Свердловск: УрГУ, 1990. – С.44–54.
  7. Куто П. Наблюдения визуально-двойных звезд. – М.: Мир, 1981. – 240 с.
  8. Мартынов Д.Я. Курс общей астрофизики. – М.: Наука, 1971. – 616 с.
  9. Сахибулин Н.А. Методы моделирования в астрофизике. II. Определение фундаментальных параметров звезд. – Казань: Фэн, 2003. – 389 с.
  10. Свечников М.А., Тайдакова Т.А. О зависимости масса-спектр для звезд главной последовательности // Астрономический журнал – 1984. – 61, вып.1. – С.143–151.
  11. Hartkopf W.I., Mason B.D. Sixth Catalog of Orbits of Visual Binary Stars. – URL: http://ad.usno.navy.mil/wds/orb6.html. – Update: 1 January 2012.
  12. Kudritzki R.P., Pauldrach A., Puls J., Abbott D.C. Radiation-driven winds of hot stars. VI – Analytical solutions for wind models including the finite cone angle effect // Astronomy and Astrophysics. – 1989. – 219, № 1–2. – P.205–218.
  13. Leeuwen F. Validation of the new Hipparcos reduction // Astronomy and Astrophysics. – 2007. – 474, Issue 2. – P.653–664. https://doi.org/10.1051/0004-6361:20078357
  14. Pourbaix D., Tokovinin A.A., Batten A.H., et al. SB9: 9th Catalogue of Spectroscopic Binary Orbits. – URL: http://vizier.cfa.harvard.edu/viz-bin/VizieR?-source=B/sb9. – Update: 02 May 2011.
  15. Taylor S.F., McAlister H.A., Harvin J.A. The CHARA Catalog of Orbital Elements of Spectroscopic Binary Stars. н URL: http://www.chara.gsu.edu/~taylor/catalogpub/catalogpub.html. – Update: 03 January 2003.
  16. Vink Jorick S., De Koter A., Lamers H.J.G.L.M. Mass-loss predictions for O and B stars as a function of metallicity // Astronomy and Astrophysics. – 2001. – 369. – P.574–588. https://doi.org/10.1051/0004-6361:20010127
  17. Von Hippel T. Main-Sequence Masses and Radii from Gravitational Redshifts // Astrophysical Journal Letters. – 1996. – 458. – L37. https://doi.org/10.1086/309911

Завантажити PDF