Вісник Астрономічної школи, 2011, том 7, № 2, с. 145–149

https://doi.org/10.18372/2411-6602.07.2145
Завантажити PDF
УДК 523.6

Метеорити як природні детектори дуже важких ядер галактичних космічних променів: деякі аспекти експериментального вивчення треків

Александров А.Б.1, Багуля А.В.1, Владимиров М.С.1, Гончарова Л.А.1, Івлієв А.І.2, Калініна Г.В.2, Кашкаров Л.Л.2, Коновалова Н.С.1, Окатьєва Н.М.1, Полухіна Н.Г.1, Русецький А.С.1, Старков Н.І.1, Царьов В.А.1

1Lebedev Physical Institute, Russian Academy of Sciences, Moscow
2Vernadsky Institute of Geochemistry and Analytical Chemistry, Russian Academy of Sciences, Moscow

Реферат

У роботі, що проводиться за проектом ОЛІМПІЯ [5], представлені результати дослідження зарядового складу і інтенсивності потоку ядер VVH-групи космічних променів, засновані на вимірюванні та аналізі параметрів треків, які спостерігаються в кристалах олівіну з палласіта Марьялахті. Дослідження засновані на: (а) Застосуванні модифікованої методики багатоступінчастого послідовного травлення, реєстрації і високоточного вимірювання на повністю автоматизованому вимірювальному комплексі ПАВИКОМ [5] динамічних (швидкість травлення) і геометричних (діаметр і довжина) параметрів треків – хімічно травімих слідів гальмування ядер в кристалах олівіну; (б) Ідентифікації заряду ядер за даними калібрувальних експериментів з прискореними ядрами Xe і U, а також теоретично розрахованої за допомогою програм SRIM2006 і GEANT4 хімічно травімой довжині треків для ядер із зарядом 26 < Z < 92. Аналіз параметрів близько 1000 довгопробіжних (L ≥30 μm) треків, зареєстрованих у вивчених 27-ми кристалах олівіну розміром ∼(1–2 мм, дозволив оцінити величини інтенсивності потоку ядер космічних променів з зарядом 23 ≤ Z ≤ 28, Z ≤ 30, Z ≤ 40, Z ≤ 50, Z ≤ 60 та Z≥70.

Ключові слова: метеориты; галактические космические лучи; тяжелые ядра

Перелік посилань

  1. Ginzburg V.L. // Usp. Fiz. Nauk. – 1999. – 169. – P.419.
  2. Strutinsky V.M. // Nuclear Physics. – 1967. – A95. – P.420.
  3. Oganesyan Yu.Ts. // Vestn. Ross. Akad. Nauk. – 2001. – 71. – P.590.
  4. Perelygin V.P., Stetsenko S.G. // Pisma Zh. Exp. Teor. Fiz. – 1989. – 49. – P.257.
  5. Ginzburg V.L., Feinberg E.L., Polukhina N.G., Starkov N.I., Tsarev V.A. // DAN. – 2005. – 402, № 4. – P.1–3.
  6. Fleischer R.L., Price P.B., Walker R.M., Maurette M. // J. Geophys. Res. – 1967. – 72. – P.331. https://doi.org/10.1029/jz072i001p00331
  7. Aleksandrov A.B., Apacheva I.Yu., Feinberg E.L., Goncharova L.A., Konovalova N.S., Martynov A.G., Polukhina N.G., Rousettsskii A.S., Starkov N.I., Tsarev V.A. // Nucl. Instr. Methods Phys. Res. – 2004. – A535. – P.542. https://doi.org/10.1016/s0168-9002(04)01727-9
  8. Durrani C., Bull R. // Nuclear track detectors. – 1990.
  9. Price P.B., Lal D., Tamhane A.S., Perelygin V.P. // Earth Planet. Sci. Lett. – 1973. – 19. – P.377–395. https://doi.org/10.1016/0012-821x(73)90089-7
  10. Horn P., et al. // Zeitschrift fur Naturforschung. – 1967. – 22a, № 11. – P.1793–1798.
  11. Ziegler J.F. The Stopping and Range of Ions in Matter. – SRIM–2006.
  12. Allison J., et al. Geant4. Development and Applications // IEEE Transaction on Nuclear Science. – 53. – P.270–278.
  13. Agostinelli S., et al. Geant4 A Simulation Toolkit // Nuclear Instrument and Methods. – 2003. – 506. – P.250–303.
  14. Pellas P., Perron C. // Nuclear Instrument and Methods in Physics Research. – 1984. – B1. – P.387–393.
  15. Perelygin V.P., Otgonsuren O., Stetsenko S.G., Pellas P., Perron C. // Astrophys. J. – 1976. – 210. – P.258–264.
  16. Cameron A.G.W. // Space Ssi. Rev. – 1974. – 15. – P.121.

Завантажити PDF