Вісник Астрономічної школи, 2011, том 7, № 1, с. 63–69

https://doi.org/10.18372/2411-6602.07.1063
Завантажити PDF
УДК 523.982+52-337

Особливості зеєманівського розщеплення ліній з малими факторами Ланде у спектрі сонячної плями

Лозицький В.Г., Клюєва А.І.

Астрономічна обсерваторія та кафедра астрономії і фізики космосу фізичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Реферат

Вивчається зеєманівське розщеплення ліній FeI 6093.66, 6094.419, 5436.3 і 5436.6 Å по профілях Стокса I±V у спектрі великої сонячної плями, яка спостерігалась 25 березня 1991 р. на ешельному спектрографі горизонтального сонячного телескопа АО КНУ. По лініях FeI 5436.3 та 5436.6 з відносно великими факторам Ланде (g=1.44 та 1.82, відповідно) знайдено, що в тіні плями магнітне поля було в межах 1.4–1.8 кГс і мало S полярність. Однак виявилось, що лінії FeI 6093.66 та 6094.419 з дуже малими і протилежними по знаку факторами Ланде (g=0.33 і –0.22) мають магнітне розщеплення одного знаку, тобто друга з них вказує на протилежну магнітну полярність (тобто N). Аналіз вірогідних причин цього ефекту наводить на думку, що певну роль тут міг грати ефект Пашена–Бака при дуже сильних полях ∼ 105 Гс. При таких «надсильних» полях можна очікувати проявів ефекту Зеємана і у інших лініях з ще меншими факторами Ланде. І дійсно, подібні спектральні прояви (типу слабкого магнітного розщеплення) були знайдені в лінії FeI 5434.5 (g = -0.014). Виявилось, що це розщеплення найбільше в ядрі лінії (де воно досягає 3–5 мÅ) і в цілому зменшується при переході в її крила. Нижня межа відповідного поздовжнього магнітного поля близько 10–13 кГс. Ймовірно, такі поля були зосереджені в субтелескопічних магнітних структурах, «вкраплених» у більш слабке фонове поле тіні плями.

Ключові слова: зеемановское расщепление спектральных линий; солнечные магнитные поля

Перелік посилань

  1. Барановский Э.А., Лозицкая Н.И., Лозицкий В.Г. Магнитные поля и термодинамические условия в солнечной вспышке 8 июня 1989 года // Кинематика и физика небес. тел. – 1991. – 7. – № 3. – С.52–58.
  2. Венглінський Є., Лозицький В., Сліпченко О. Вимірювання сонячних магнітних полів методом комп'ютерного сканування зеєман-спектрограм // Вісник Київського національного університету ім. Т.Шевченка. Астрономія. – 2006. – Вип. 43. – С.3–7.
  3. Земанек Е.Н., Стефанов А.П. Расщепление некоторых спектральных линий FeI в магнитном поле // Вестник Киевского ун-та, сер. астрономии. – 1976. – Вып. 18. – С.20–36.
  4. Курочка Л.Н., Лозицкая Н.И., Лозицкий В.Г., Нагулин Ю.С. Одновременные наблюдения солнечного спектра в инфракрасной и видимой областях с помощью нового эшельного спектрографа горизонтального солнечного телескопа Астрономической обсерватори Киевского университета // Вестн. Киев. ун-та. Астрономия. – 1988. – вып. 30. – С.46–50.
  5. Лозицкая Н.И., Лозицкий В.Г. Об инструментальном контуре эшельного спектрографа горизонтального солнечного телескопа Астрономической обсерватори Киевского университета // Вестн. Киев. ун-та. Астрономия. – 1982. – Вып. 24. – С.41–44.
  6. Лозицкий В.Г. О калибровке магнитографических измерений с учетом пространственно неразрешимых неоднородностей // Physica Solariter., Potsdam. – 1980. – № 14. – P.88–94.
  7. Лозицкий В.Г. Сильные магнитные поля в мелкомасштабных структурах и вспышках на Солнце: Дис... доктора ф.-м. наук: 01.03.03 – Киев, 2003. – 299 с.
  8. Лозицький В.Г. Проблема надпотужних магнітних полів в атмосфері Сонця // Кинематика и физика небес. тел. – 1993. – 9, № 3. – С.23–32.
  9. Лозицький В.Г. Солнечные магнитные поля и эффект Пашена–Бака // Изв. Крымской Астрофиз. обс. – 2009. – 104, № 6. – С.132–137.
  10. Лозицький В.Г. Спостережні дані на користь існування магнітних полів з індукцією 105 Гс в активних областях на Сонці // Журнал фізичних досліджень. – 2009. – 13, № 2. – С.2903-1-2903-8.
  11. Обридко В.Н. Солнечные пятна и комплексы активности. – М.: Наука, 1985. – 256 с.
  12. Полупан П.Н. Солнечная установка // Публ. Киев. Астрон. обсерв. – 1962. – № 10. – С.59–64.
  13. % Северный А.Б. Некоторые результаты исследований нестационарных процессов на Солнце // Астрон. ж-л. – 1957. – 34. – № 5. – С.684–693.
  14. Северный Ф.Б. Некоторые проблемы физики Солнца. – М., 1988. – 224 с.
  15. % Скоморовский В.И. Мозаика для измерения магнитных полей // В сб.: Исслед. по геомагнетизму, аэрономии и физике Солнца, Вып. 26. – М.: Наука, 1974. – С.220–221.
  16. Фриш И.Е. Оптические спектры атомов. – М.-Л.: Физматгиз, 1963. – 640 с.
  17. Gopasyuk S.I., Kotov V.A., Severny A.B., Tsap T.T. The comparison of the magnetographic magnetic field measured in different spectral lines // Solar Phys. – 1973. – 31, № 2. – P.307–316. https://doi.org/10.1007/bf00152808
  18. Landi Degl'Innocenti E. On the effective Lande factor of magnetic lines // Solar Phys. – 1982. – 77, № 1/2. – С.285–289. https://doi.org/10.1007/bf00156111
  19. Lozitsky V.G., Staude J., Gordovskyy, M.Yu. Problem of interpretation of solar magnetic field observations // Всероссийская ежегодн. конф. по физике Солнца, Тезисы докл., Санкт-Петербург, Пулково, ГАО РАН, 2009. – Р.85.
  20. Rachkovsky D.N., Tsap T.T., Lozitsky V.G. Small-scale magnetic field diagnostics outside sunspots: comparison of different methods // Journ. of Astrophys. and Astronomy. – 2005. – 26, № 4. – С.435–445. https://doi.org/10.1007/bf02702449
  21. Solanki S.K., Stenflo J.O. Properties of solar magnetic fluxtubes as revealed by FeI lines // Astron. and Astrophys. – 1984. – 140, № 1. – P.185–198.
  22. Moore C.E. A multiplet table of astrophysical interest, revised edition. p.1 – table of multiplet // Contr. Princeton Univ. Observ., № 20. – Princeton. – New Jersey, 1945. – 110 P. https://doi.org/10.6028/nbs.nsrds.40

Завантажити PDF