Вісник Астрономічної школи, 2009, том 6, № 2, с. 167–173

https://doi.org/10.18372/2411-6602.06.2167
Завантажити PDF
УДК

Основні властивості динаміки 23-го циклу сонячної активності та роль комплексів активності у його розвитку

Рябов М.І.1, Лукашук С.А.2

1Одесская обсерватория “УРАН-4” Радиоастрономического института НАНУ
2Кафедра астрономии физического факультета Одесского национального университета им. И.И.Мечникова

Реферат

Розглянуто основні властивості динаміки розвитку 23-го циклу сонячної активності та роль у його розвитку комплексів активності (КА) та комплексів активних областей (КАО). Показано, що розвиток активності Сонця відбувається незалежно в північній і південній півкулях, у яких формуються «широтні» зони формування КА та КАО. Найбільш потужні прояви спалаховоъ активності реалізуються з утворенням «довготних» КА, що «перезамикать» центри прояву активності північної і південної півкулі. Визначено основні періоди формування центрів активності на різних фазах сонячного циклу і просторові характеристики КА та КАО з використанням даних щоденних і середньомісячних значень чисел Вольфа (W), площ груп плям і спалахового індексу.

Ключові слова:

Перелік посилань

  1. Обридко В.Н. Солнечные пятна и комплексы активности. – М.: Наука, 1985.
  2. Витинский Ю.И., Копецкий М., Куклин Г.В. Статистика пятнообразовательной деятельности Солнца. – М.: Наука, 1986.
  3. Рябов М.И., Ишков В.Н., Моисеев И.Г., Нестеров Н.С., Серокурова Н.Г. Использование данных о миллиметровом излучении локальных источников на Солнце как индикатора эволюции центра активности // Солнечные магнитные поля и корона. Труды XIII консультативного совещания по физике Солнца. – Новосибирск, 1989. – С.239–242.
  4. Витинский Ю.И., Оль А.И., Сазонов Б.И. Солнце и атмосфера Земли. – Ленинград: Гидрометеоиздат, 1975.
  5. Kleczek J. // Publ. Inst. Centr. Astron. – 1952. – № 22.
  6. Atac T., Ozguc, A. // Solar Phys. – 1998. – 180. – P.397–407. https://doi.org/10.1023/a:1005047805338
  7. Рябов М.И. Области сближения полей N и S полярности на Солнце как источник повышенного миллиметрового излучения // Астрономический циркуляр, 1981, №1197
  8. Рябов М.И. Использование спектра миллиметрового излучения локальных источников на Солнце как критерия прогноза активности // Сб. “Солнечная активность”. – Алма-Ата: Наука, 1983. – С.177–181.
  9. Ишков В.Н. Солнце в минимуме активности 2005–2006 годов // Одесский астрономический календарь. – Одесса: Астропринт, 2007.

Завантажити PDF