Вісник Астрономічної школи, 2004, том 5, № 1-2, с. 16–22

https://doi.org/10.18372/2411-6602.05.1016
Завантажити PDF
УДК 521.98

Про можливі зближення планет з астероїдами високих нахилiв

Соловая Н.А.1, Питтих Э.М.2

1Астрономический институт Словацкой Академии Наук, Братислава, Словацкая республика; Государственный Астрономический институт им. П.К.Штернберга, Московский университет
2Астрономический институт Словацкой Академии Наук, Братислава, Словацкая республика

Реферат

Досліджено еволюцію фіктивних астероїдів з великими нахилами. Астероїди належать до головного поясу астероїдів з енергетичним рівнем, близьким до значення постійної Якобі у внутрішній точці лібрації. Отримані результати показали, що подібні астероїди з нахилами 40–80° і 100–140° і з ексцентриситетами 0.0–0.4 динамічно стійкі на всьому інтервалі інтегрування 200 000 років, але мають великі довгоперіодичні збурювання при зближеннях із внутрішніми планетами, якщо зближення відбуваються в перигелії при перетинанні орбіт в околиці вузла.

Ключові слова:

Перелік посилань

  1. Абалакин В.К. Астрономический Ежегодник на 1991 год. — Ленинград: Наука, 1989.
  2. Everhart E. An efficient integrator that used Gauss–Radau spacing // Dynamics of Comets: Their Origin and Evolution. — Proc. of IAU Coll. 83, Roma, Italy, 1984. — Reidel, Dordrecht, 1985. — P. 185–202. https://doi.org/10.1007/978-94-009-5400-7_17
  3. Рейн Н.Ф. О качественных характеристиках движения в упрощенной полуосредненной эллиптической ограниченной проблеме трех тел. Часть I. Характеристики Хилла в проблеме Солнце–Юпитер–астероид // Труды Астрономического Института им. П.К.Штернберга. — 1940. — XIV, 1. — С. 127–152.
  4. Питтих Э.М., Соловая Н.А. Модели SOHO комет с орбитами близкими к параболическим // Вісник Астрономічної школи. — 2004. — Т. 5. № 1-2. — С. 185-188. https://doi.org/10.18372/2411-6602.05.1185
  5. Solovaya N.A., Gerasimov I.A., Pittich E.M. 3-D orbital evolution model of outer asteroid belt // Asteroids, Comets, Meteors 1991. Eds. A.W.Harris and E.Bowell. — Lunar and Planetary Institute, Houston, Texas. - 1992. — P. 565–568.

Завантажити PDF