Astronomical School’s Report, 2011, Volume 7, Issue 2, Pages 285–293

https://doi.org/10.18372/2411-6602.07.2285
Download PDF
UDC 523.4

I.S.Astapovich and a cometary nature of Tunguska meteorite of 1908

Drobyshevski E.M.

Ioffe Institute, Russia

Abstract

Припущення І.С.Астаповича про кометну природу Тунгуського феномена (ТФ) 1908 р. пояснює, в кінцевому підсумку, всі аспекти явища, включаючи вибух потужністю до ∼40 Мт ТНТ на висоті 5–10 км і можливість якогось кінцевого повороту його траєкторії, якщо розглядати ТФ з позицій Нової еруптивної Космогонії (НЕК) комет. НЕК передбачає викид ядер короткоперіодичних (SP) комет з тіл типу Ганімеда або Титану в результаті глобального вибуху їх масивних крижаних оболонок, насичених у вигляді твердого розчину 2H2+O2 – продуктами об'ємного електролізу льоду з чужорідними включеннями в ньому. Крига комет також насичена 2H2+O2, тобто комети володіють значною внутрішньою енергією. Це пояснює всі відомі прояви кометної активності, а також дані останніх кометних місій Deep Impact (DI) і Stardust (SD), які не підтверджують традиційні конденсаційно-сублімаційні гіпотези про природу комет. Детонація криги невеликого кометного ядра, що містить 2H2+O2, призвела до швидкого (2–3 км/с) розширенню продуктів вибуху і до різкого зростання газодинамічного гальмування, завдяки чому кінетична енергія ядра перейшла на великій висоті в енергію (перегрітого) повітря, що і пояснює всі аспекти ТФ. Висловлено впевненість, що місія ROSETTA до P/Чурюмова–Герасименко також виявить факти, що підтверджують НЕК. Льоди Каллісто – четвертого галілеєва супутника досі не вибухали. У разі їх вибуху Земля піддасться важкої бомбардування ядрами комет, що призведе до масового вимирання біоти, включаючи людину. Робиться висновок про найвищу пріоритетність визначення in situ ступеня насичення льодів Каллісто продуктами їх електролізу.

Keywords: Tunguska phenomenon; New Eruptive Cosmogony; Callisto

References

  1. Astapovich I.S. (1933). Novye materialy po poletu bol’shogo meteorita 30 iyunya 1908 g. v Tsentral’noy Sibiri. Astron. Zh., 10(4), 465–486.
  2. Astapovich I.S. (1935). Novye issledovaniya padeniya bol’shogo Sibirskogo meteorita 30 iyunya 1908 g. Priroda, 1935(9), 70–72.
  3. Astapovich I.S. (1951). Bol’shoy Tungussky meteorit. Priroda, 23 – 32; № 3. – S.13–23.
  4. Bronshten V.A. (2000). Tungussky meteorit: istoriya issledovaniya. M.: Sel’yanov A.D.. 312 p.
  5. Vasil’ev N.V. (2004). Tungussky meteorit. Kosmichesky fenomen leta 1908 g. M.: NP ID “Russkaya panorama”. 372 p.
  6. Vsekhsvyatsky S.K. (1967). Priroda i proiskhozhdenie komet i meteoritnogo veschestva. M.: Prosveschenie. 184 p.
  7. Grigoryan S.S. (1979). O dvizhenii i razrushenii meteoritov v atmosferakh planet. Kosmich. issled., 17(6), 875–893.
  8. Dobrovol’sky O.V. Komety. M.: Nauka, 1966.
  9. Drobyshevsky E.M. (1992). Vzorvetsya li Kallisto? Nauka i chelovechestvo. 1992–1994: Dostupno i tochno o glavnom v mirovoy nauke. Mezhdunar. ezhegodnik / Redkoll. Yu.S. Osipov i dr. M.: Znanie, 1994., 240–257.
  10. Drobyshevsky E.M. (1999). Opasnost’ vzryva Kallisto i prioritetnost’ kosmicheskikh missy. Zhurnal Tekhn. Fiziki., 69(9), 10–14.
  11. Zotkin I.T. (1966). Traektoriya i orbita Tungusskogo meteorita. Meteoritika, 27, 109–118.
  12. Kondaurov V.I., Konyukhov A.V., Polukhin V.V., Utyuzhnikov S.V. (1998). Matematicheskoe modelirovanie dvizheniya gazovogo oblaka posle vzryva meteoroida v atmosfere. Izv. AN Mekh. zhidk. i gaza., 1998(1), 29–37.
  13. Krinov E.L. (1949). Tungussky meteorit. M.: AN SSSR. 196 p.
  14. Kuznetsov N.M. Termodinamicheskie funktsii i udarnye adiabaty vozdukha pri vysokikh temperaturakh. M.: Mashinostroenie, 1965.
  15. Petrov G.I., Stulov V.P. (1999). Dvizhenie bol’shikh tel v atmosferakh planet. Kosmich. issled., 587–594.
  16. Pokrovsky G.I. (1966). O vzryvakh meteoritnykh tel, dvizhuschikhsya v atmosfere. Meteoritika, 27, 103–108.
  17. Rezanov I.A. Istoriya vzorvavsheysya planety. M.: Nauka, 2004.
  18. Rudenko D.V., Utyuzhnikov S.V. (1999). Gazodinamicheskie posledstviya vzryva Tungusskogo kosmicheskogo tela. Matematicheskoe modelirovanie, 11(10), 49–61.
  19. Tirsky G.A., Khanukaeva D.Yu. (2008). Ballistika drobyaschegosya meteoroida s uchetom unosa massy v neizotermicheskoy atmosfere. II. Kosmich. issled., 122–134.
  20. Shepli Kh. (1934). Ot atomov do mlechnykh putey. M.: ONTI. 48 p.
  21. Shurshalov L.V. (1984). Vzryv v polete. Izv. AN SSSR. Mekhanika zhidkosti i gaza., 1984(5), 126–129.
  22. Shuvalov V.V. (n.d.). Meteornye vzryvy v atmosfere Zemli. Tezisy dokladov International conference “100 years since Tunguska phenomenon: past, present and future”, June 26-28, Moscow, 2008, 75.
  23. Epiktetova L.E. (n.d.). Traektoriya Tungusskogo kosmicheskogo tela po pokazaniyam ochevidtsev. Tezisy dokladov International conference “100 years since Tunguska phenomenon: past, present and future” June 26–28, Moscow, 2008, 77.
  24. Agafonova I.I., Drobyshevski E.M. (1985). Implications of the Galilean satellites ice envelope explosions. II & III. Earth, Moon, and Planets, 33, 1–17., P.111–132. https://doi.org/10.1007/bf00054706
  25. Chyba C.F., Thomas P.J., Zahnle K.J. (1993). The 1908 Tunguska explosion: Atmospheric disruption of a stony asteroid. Nature, 361, 40–44. https://doi.org/10.1038/361040a0
  26. Decroly J.C., Granicher H., Jaccard C. (1957). Caractere de la conductivite electrique de la glace. Helv. Phys. Acta., 30, 465–469.
  27. Drobyshevski E.M. (1974). Was Jupiter the protosun's core? Nature, 250, 35–36. https://doi.org/10.1038/250035a0
  28. Drobyshevski E.M. (1978). The origin of the Solar system: implications for transneptunian planets and the nature of the long-period comets. Earth, Moon, & Planets, 18, 145–194. https://doi.org/10.1007/bf00896741
  29. Drobyshevski E.M. (1980). Electrolysis in space and fate of Phaethon. Earth, Moon, & Planets, 23, 339–344. https://doi.org/10.1007/bf00902048
  30. Drobyshevski E.M. (1980). The eruptive evolution of the Galilean satellites: Implications for the ancient magnetic field of Jupiter. Earth, Moon, & Planets, 23, 483–491. https://doi.org/10.1007/bf00897590
  31. Drobyshevski E.M. (1981). The history of Titan, of Saturn's rings and magnetic field, and the nature of short-period comets. Earth, Moon, & Planets, 24, 13–45.
  32. Drobyshevski E.M. (1989). Jovian satellite Callisto: Possibility and consequences of its explosion. Earth, Moon, & Planets, 44, 7–23. https://doi.org/10.1007/bf00054329
  33. Drobyshevski E.M. On the hypothesis of hyperimpact-induced ejection of asteroid-size bodies from Earth-type planets, Intnl. J. Impact Engng. 1995, 17, P.275–283. https://doi.org/10.1016/0734-743x(95)99853-j
  34. Drobyshevski E.M. (1997). The origin of the asteroid main belt: Synthesis of mutually exclusive paradigms. Astron. Astrophys. Trans., 12, 327–331. https://doi.org/10.1080/10556799708232087
  35. Drobyshevski E.M. (2000). The young long-period comet family of Saturn. Mon. Not. Roy. Astron. Soc., 315, 517–520. https://doi.org/10.1046/j.1365-8711.2000.03445.x
  36. Drobyshevski E.M. (2002). Galilean satellites as sites for incipient life, and the Earth as its shelter. Astrobiology in Russia (Proc. Intnl. Workshop, March 23-29, St.Petersburg, Russia), M.B.Simakov and A.K.Pavlov (eds.)., 47–62.
  37. Drobyshevski E.M. (2008). Stardust findings favor not only the planetary origin of comets but the underlying close-binary cosmogony of the Solar system as well. Icarus, 197, 203–210; arXiv:astro-ph/0702601v2. https://doi.org/10.1016/j.icarus.2008.03.025
  38. Drobyshevski E.M., Simonenko V.A., Demyanovski S.V., Bragin A.A., Kovalenko G.V., Shnitko A.S., Suchkov V.A., Vronski A.V. (1994). New approach to the explosive origin of the asteroid belt. In: Seventy-Five Years of Hyrayama Asteroid Families (Y.Kozai, R.P.Binzel and T.Hirayama, eds). ASP Conference Series., 63, 109–115.
  39. Drobyshevski E.M., Chesnakov V.A., Sinitsyn V.V. (1995). The electrolytical processes in dirty ices: Implications for origin and chemistry of minor bodies and related objects. Adv. Space Res., 16, (2)73-(2)84. https://doi.org/10.1016/0273-1177(95)00195-k
  40. Drobyshevski E.M., Kumzerova E.Yu., Schmidt A.A. (2007). Deep Impact mission to Tempel 1 favours New Explosive Cosmogony of comets. Astron. Astrophys. Trans., 26(4), 251–266. https://doi.org/10.1080/10556790701415302
  41. Flynn G.J. Review on paper by Drobyshevski (2008). 2008.
  42. Mao W.L., Mao H. (2004). Hydrogen storage in molecular compounds. Proc. Natnl. Acad. Sci. USA., 101, 708–710.
  43. Ness N.F., Acuna M.H., Lepping R.P., Burlaga L.F., Behannon K.W., Neubauer F.M. Magnetic field studies at Jupiter by Voyager 1: Preliminary results. Science. 1979, 204, P.982–987. https://doi.org/10.1126/science.204.4396.982
  44. Oort J.H. (1950). The structure of the clouds of comets surrounding the Solar System and a hypothesis concerning its origin. Bull. Astron. Inst. Netherlands., 11(408), 91–110.
  45. Petrenko V.F., Whitworth R.W. Physics of Ice. Oxford Univ. Press., 1999.
  46. Sekanina Z. (1982). The problem of split comets in review. In: Wilkening, L.L. (Ed.), Comets. Univ. of Arizona Press, Tucson, 1982., 251–287.
  47. Svetsov V.V., Nemtchinov I.V., Teterev A.V. (1995). Disintegration of Large Meteorids in Earth's Atmosphere: Theoretical Models. Icarus, 116(1), 131–153. https://doi.org/10.1006/icar.1995.1116
  48. Whipple F.J.W. (1934). On phenomena related to the great Siberian meteor. Quart. J. Roy. Meteorol. Soc., 60(257), 505–513. https://doi.org/10.1002/qj.49706025709
  49. Whipple F.L. (1950). A comet model. I. The acceleration of comet Encke. Astrophys. J., 111, 375–394. https://doi.org/10.1086/145272

Download PDF