Astronomical School’s Report, 2011, Volume 7, Issue 2, Pages 285–293
UDC 523.4
I.S.Astapovich and a cometary nature of Tunguska meteorite of 1908
Drobyshevski E.M.
Ioffe Institute, Russia
Abstract
Припущення І.С.Астаповича про кометну природу Тунгуського феномена (ТФ) 1908 р. пояснює, в кінцевому підсумку, всі аспекти явища, включаючи вибух потужністю до ∼40 Мт ТНТ на висоті 5–10 км і можливість якогось кінцевого повороту його траєкторії, якщо розглядати ТФ з позицій Нової еруптивної Космогонії (НЕК) комет. НЕК передбачає викид ядер короткоперіодичних (SP) комет з тіл типу Ганімеда або Титану в результаті глобального вибуху їх масивних крижаних оболонок, насичених у вигляді твердого розчину 2H2+O2 – продуктами об'ємного електролізу льоду з чужорідними включеннями в ньому. Крига комет також насичена 2H2+O2, тобто комети володіють значною внутрішньою енергією. Це пояснює всі відомі прояви кометної активності, а також дані останніх кометних місій Deep Impact (DI) і Stardust (SD), які не підтверджують традиційні конденсаційно-сублімаційні гіпотези про природу комет. Детонація криги невеликого кометного ядра, що містить 2H2+O2, призвела до швидкого (2–3 км/с) розширенню продуктів вибуху і до різкого зростання газодинамічного гальмування, завдяки чому кінетична енергія ядра перейшла на великій висоті в енергію (перегрітого) повітря, що і пояснює всі аспекти ТФ. Висловлено впевненість, що місія ROSETTA до P/Чурюмова–Герасименко також виявить факти, що підтверджують НЕК. Льоди Каллісто – четвертого галілеєва супутника досі не вибухали. У разі їх вибуху Земля піддасться важкої бомбардування ядрами комет, що призведе до масового вимирання біоти, включаючи людину. Робиться висновок про найвищу пріоритетність визначення in situ ступеня насичення льодів Каллісто продуктами їх електролізу.
Keywords: Tunguska phenomenon; New Eruptive Cosmogony; Callisto
References
- Astapovich I.S. (1933). Novye materialy po poletu bol’shogo meteorita 30 iyunya 1908 g. v Tsentral’noy Sibiri. Astron. Zh., 10(4), 465–486.
- Astapovich I.S. (1935). Novye issledovaniya padeniya bol’shogo Sibirskogo meteorita 30 iyunya 1908 g. Priroda, 1935(9), 70–72.
- Astapovich I.S. (1951). Bol’shoy Tungussky meteorit. Priroda, 23 – 32; № 3. – S.13–23.
- Bronshten V.A. (2000). Tungussky meteorit: istoriya issledovaniya. M.: Sel’yanov A.D.. 312 p.
- Vasil’ev N.V. (2004). Tungussky meteorit. Kosmichesky fenomen leta 1908 g. M.: NP ID “Russkaya panorama”. 372 p.
- Vsekhsvyatsky S.K. (1967). Priroda i proiskhozhdenie komet i meteoritnogo veschestva. M.: Prosveschenie. 184 p.
- Grigoryan S.S. (1979). O dvizhenii i razrushenii meteoritov v atmosferakh planet. Kosmich. issled., 17(6), 875–893.
- Dobrovol’sky O.V. Komety. M.: Nauka, 1966.
- Drobyshevsky E.M. (1992). Vzorvetsya li Kallisto? Nauka i chelovechestvo. 1992–1994: Dostupno i tochno o glavnom v mirovoy nauke. Mezhdunar. ezhegodnik / Redkoll. Yu.S. Osipov i dr. M.: Znanie, 1994., 240–257.
- Drobyshevsky E.M. (1999). Opasnost’ vzryva Kallisto i prioritetnost’ kosmicheskikh missy. Zhurnal Tekhn. Fiziki., 69(9), 10–14.
- Zotkin I.T. (1966). Traektoriya i orbita Tungusskogo meteorita. Meteoritika, 27, 109–118.
- Kondaurov V.I., Konyukhov A.V., Polukhin V.V., Utyuzhnikov S.V. (1998). Matematicheskoe modelirovanie dvizheniya gazovogo oblaka posle vzryva meteoroida v atmosfere. Izv. AN Mekh. zhidk. i gaza., 1998(1), 29–37.
- Krinov E.L. (1949). Tungussky meteorit. M.: AN SSSR. 196 p.
- Kuznetsov N.M. Termodinamicheskie funktsii i udarnye adiabaty vozdukha pri vysokikh temperaturakh. M.: Mashinostroenie, 1965.
- Petrov G.I., Stulov V.P. (1999). Dvizhenie bol’shikh tel v atmosferakh planet. Kosmich. issled., 587–594.
- Pokrovsky G.I. (1966). O vzryvakh meteoritnykh tel, dvizhuschikhsya v atmosfere. Meteoritika, 27, 103–108.
- Rezanov I.A. Istoriya vzorvavsheysya planety. M.: Nauka, 2004.
- Rudenko D.V., Utyuzhnikov S.V. (1999). Gazodinamicheskie posledstviya vzryva Tungusskogo kosmicheskogo tela. Matematicheskoe modelirovanie, 11(10), 49–61.
- Tirsky G.A., Khanukaeva D.Yu. (2008). Ballistika drobyaschegosya meteoroida s uchetom unosa massy v neizotermicheskoy atmosfere. II. Kosmich. issled., 122–134.
- Shepli Kh. (1934). Ot atomov do mlechnykh putey. M.: ONTI. 48 p.
- Shurshalov L.V. (1984). Vzryv v polete. Izv. AN SSSR. Mekhanika zhidkosti i gaza., 1984(5), 126–129.
- Shuvalov V.V. (n.d.). Meteornye vzryvy v atmosfere Zemli. Tezisy dokladov International conference “100 years since Tunguska phenomenon: past, present and future”, June 26-28, Moscow, 2008, 75.
- Epiktetova L.E. (n.d.). Traektoriya Tungusskogo kosmicheskogo tela po pokazaniyam ochevidtsev. Tezisy dokladov International conference “100 years since Tunguska phenomenon: past, present and future” June 26–28, Moscow, 2008, 77.
- Agafonova I.I., Drobyshevski E.M. (1985). Implications of the Galilean satellites ice envelope explosions. II & III. Earth, Moon, and Planets, 33, 1–17., P.111–132. https://doi.org/10.1007/bf00054706
- Chyba C.F., Thomas P.J., Zahnle K.J. (1993). The 1908 Tunguska explosion: Atmospheric disruption of a stony asteroid. Nature, 361, 40–44. https://doi.org/10.1038/361040a0
- Decroly J.C., Granicher H., Jaccard C. (1957). Caractere de la conductivite electrique de la glace. Helv. Phys. Acta., 30, 465–469.
- Drobyshevski E.M. (1974). Was Jupiter the protosun's core? Nature, 250, 35–36. https://doi.org/10.1038/250035a0
- Drobyshevski E.M. (1978). The origin of the Solar system: implications for transneptunian planets and the nature of the long-period comets. Earth, Moon, & Planets, 18, 145–194. https://doi.org/10.1007/bf00896741
- Drobyshevski E.M. (1980). Electrolysis in space and fate of Phaethon. Earth, Moon, & Planets, 23, 339–344. https://doi.org/10.1007/bf00902048
- Drobyshevski E.M. (1980). The eruptive evolution of the Galilean satellites: Implications for the ancient magnetic field of Jupiter. Earth, Moon, & Planets, 23, 483–491. https://doi.org/10.1007/bf00897590
- Drobyshevski E.M. (1981). The history of Titan, of Saturn's rings and magnetic field, and the nature of short-period comets. Earth, Moon, & Planets, 24, 13–45.
- Drobyshevski E.M. (1989). Jovian satellite Callisto: Possibility and consequences of its explosion. Earth, Moon, & Planets, 44, 7–23. https://doi.org/10.1007/bf00054329
- Drobyshevski E.M. On the hypothesis of hyperimpact-induced ejection of asteroid-size bodies from Earth-type planets, Intnl. J. Impact Engng. 1995, 17, P.275–283. https://doi.org/10.1016/0734-743x(95)99853-j
- Drobyshevski E.M. (1997). The origin of the asteroid main belt: Synthesis of mutually exclusive paradigms. Astron. Astrophys. Trans., 12, 327–331. https://doi.org/10.1080/10556799708232087
- Drobyshevski E.M. (2000). The young long-period comet family of Saturn. Mon. Not. Roy. Astron. Soc., 315, 517–520. https://doi.org/10.1046/j.1365-8711.2000.03445.x
- Drobyshevski E.M. (2002). Galilean satellites as sites for incipient life, and the Earth as its shelter. Astrobiology in Russia (Proc. Intnl. Workshop, March 23-29, St.Petersburg, Russia), M.B.Simakov and A.K.Pavlov (eds.)., 47–62.
- Drobyshevski E.M. (2008). Stardust findings favor not only the planetary origin of comets but the underlying close-binary cosmogony of the Solar system as well. Icarus, 197, 203–210; arXiv:astro-ph/0702601v2. https://doi.org/10.1016/j.icarus.2008.03.025
- Drobyshevski E.M., Simonenko V.A., Demyanovski S.V., Bragin A.A., Kovalenko G.V., Shnitko A.S., Suchkov V.A., Vronski A.V. (1994). New approach to the explosive origin of the asteroid belt. In: Seventy-Five Years of Hyrayama Asteroid Families (Y.Kozai, R.P.Binzel and T.Hirayama, eds). ASP Conference Series., 63, 109–115.
- Drobyshevski E.M., Chesnakov V.A., Sinitsyn V.V. (1995). The electrolytical processes in dirty ices: Implications for origin and chemistry of minor bodies and related objects. Adv. Space Res., 16, (2)73-(2)84. https://doi.org/10.1016/0273-1177(95)00195-k
- Drobyshevski E.M., Kumzerova E.Yu., Schmidt A.A. (2007). Deep Impact mission to Tempel 1 favours New Explosive Cosmogony of comets. Astron. Astrophys. Trans., 26(4), 251–266. https://doi.org/10.1080/10556790701415302
- Flynn G.J. Review on paper by Drobyshevski (2008). 2008.
- Mao W.L., Mao H. (2004). Hydrogen storage in molecular compounds. Proc. Natnl. Acad. Sci. USA., 101, 708–710.
- Ness N.F., Acuna M.H., Lepping R.P., Burlaga L.F., Behannon K.W., Neubauer F.M. Magnetic field studies at Jupiter by Voyager 1: Preliminary results. Science. 1979, 204, P.982–987. https://doi.org/10.1126/science.204.4396.982
- Oort J.H. (1950). The structure of the clouds of comets surrounding the Solar System and a hypothesis concerning its origin. Bull. Astron. Inst. Netherlands., 11(408), 91–110.
- Petrenko V.F., Whitworth R.W. Physics of Ice. Oxford Univ. Press., 1999.
- Sekanina Z. (1982). The problem of split comets in review. In: Wilkening, L.L. (Ed.), Comets. Univ. of Arizona Press, Tucson, 1982., 251–287.
- Svetsov V.V., Nemtchinov I.V., Teterev A.V. (1995). Disintegration of Large Meteorids in Earth's Atmosphere: Theoretical Models. Icarus, 116(1), 131–153. https://doi.org/10.1006/icar.1995.1116
- Whipple F.J.W. (1934). On phenomena related to the great Siberian meteor. Quart. J. Roy. Meteorol. Soc., 60(257), 505–513. https://doi.org/10.1002/qj.49706025709
- Whipple F.L. (1950). A comet model. I. The acceleration of comet Encke. Astrophys. J., 111, 375–394. https://doi.org/10.1086/145272
Download PDF